Державне підприємство “АН-КОЛ” було засноване 2 липня 1936 року на базі водоохоронних лісів. До 1950 року основною діяльністю підприємства було ведення лісового господарства, що включало лісовідновлення, рубки догляду за лісом, а також охорону та захист лісу від пожеж. З 1960 року “АН-КОЛ” почало здійснювати комплексне ведення лісового господарства, яке охоплює лісовідновлення, охорону і захист лісу, лісозаготівлю та переробку деревини.
Згадуючи історію, наприкінці XIX століття лісівники багатьох губерній зіткнулися з серйозними викликами: масштабні вирубки лісових масивів призвели до ерозії ґрунтів, обміління річок та утворення рухомих пісків. У 1893 році у Києві відбувся VIII Всеросійський з’їзд лісовласників та лісогосподарників, де обговорювалися шляхи порятунку лісу та розвитку лісової галузі.
Одним з перших кроків стало професійне навчання кондукторів, лісничих та лісових ревізорів. 1 вересня 1895 року в урочищі Ревунів Круг було відкрито Пакульську лісову школу, де навчалися діти з сусідніх сіл. Пакульська лісова дача стала центром лісокультурної справи, куди приїздили студенти лісового інституту Петербурга.
У 1920-1921 роках Чернігівська губернська комісія народного продовольства звернулася до лісового комітету з проханням про термінову потребу в лісових матеріалах для міста, зокрема для будівництва мостів. 14 серпня 1920 року було висунуто вимогу про термінову рубку дров на лісосіках у різних лісових дачах.
Лісова галузь того часу відігравала стратегічну роль, забезпечуючи деревиною промислові об’єкти, соціальні та державні установи, а також населення. 8 травня 1920 року було зафіксовано масові крадіжки лісу, що вимагало зміни підходів до захисту лісу.
На сьогодні “АН-КОЛ” є найбільшим державним підприємством у структурі Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства, з загальною площею земель лісогосподарського призначення 102 344 га.
На адресі, де зараз розташована адміністративна будівля ДП “АН-КОЛ” (м.Чернігів, вул. Олександра Молодчого, 18), колись була садиба графів Милорадовичів. Цей палац, зведений у 1790 році, має багату історію. Григорій Петрович Милорадович, який був єдиним сином генерал-майора Петра Степановича Милорадовича, після відставки у 1803 році оселився тут на постійне проживання. Він керував великим господарством та відповідав за добробут понад 8 тисяч селян у Чернігівській губернії. У цьому історичному будинку, який нині є частиною лісгоспу, Григорій Милорадович у ранньому XIX столітті двічі приймав царя Олександра І.
підрозділів
роки роботи
га, площа лісів